Тетяна Зайцев

ментор

Розмелювач, тихе ремесло з несподіваним характером

Памятаю один звичайний день, коли я працював розмелювачем на підприємстві під Житомиром. Ранок починається о шостій, спершу перевіряєш обладнання, чи все на місці, чи не зносились деталі. Перша партія сировини йде о сьомій, і ти вже в ритмі, руки самі знають що робити. До обіду встигаєш переробити три або чотири замовлення, залежно від обєму. Потім перерва, і знову за роботу, і так до четвертої дня. Ноги болять, спина теж, але це фізична робота, тут інакше не буває. Що мені сподобалось, так це те, що робота конкретна. Зробив партію, здав, отримав підтвердження. Немає цієї розмитості, коли не розумієш, чи взащо щось зробив за день. Оплата в нашому регіоні була прийнятною, не багато, але й не мізерно. Для селища цілком нормально. Але от що кажу чесно, якщо ти молодий і думаєш, що це на роки, подумай двічі. Фізичне зношування реальне, і ніхто про це не говорить на співбесідах. Через три роки моє колишному напарнику поставили проблеми з суглобами, йому було тридцять пять. Тому моя порада така, підходь до цього з розумом, як до тимчасового етапу або як до справи, яка тобі підходить фізично. Не ідеалізуй, але й не зневажай. Робота чесна, просто не для кожного.

Назар Гриценко

ментор

Тиха робота, якщо знайдеш нормального роботодавця

Питаюся, чи хтось тут реально працював розмелювачем на великому виробницттві, не на дрібному приватному подвірї. Знаю, що цю роботу шукають на комбікормових заводах і на елеваторах, там потрійні люди які вміють обслуговувати обладнання і не бояться пилу. Зарплата вистачає на життя в малому місті, але в обласному центрі вже напружено. Головний плюс, це фізична робота без постійного тиску згори, вийшов зі зміни і забув. Мінус, шум і пил навіть в респіраторі, не всі витримують після першого місяця. Якщо подобається механіка і тиша, варто спробувати, але не чекайте легкого старту.